Калуська районна
державна адміністрація

Управління Держпродспоживслужби в районі інформує


22 березня -  Всесвітній  день водних ресурсів

2018.03.23

Вода має для людини фізіологічне, гігієнічне, промислове і господарське значення. Як відомо, організм людини складається на 60% з води. У звичайних умовах людина щодоби споживає з питвом та їжею і виділяє досить багато води - близько 4 л.

 

При важкій роботі і високій температурі повітря ця кількість значно підвищується. Є ще давні спостереження, що женці в жарку пору року випивали до 12 л води. Багато споживають води робітники гарячих цехів.

Смак води залежить від її температури. Вода, що має температуру понад 15°, не освіжає, не заспокоює спрагу й у декого може викликати нудоту. З другого боку, споживання для пиття води з температурою нижче 5-7° неприємне й у багатьох викликає хворобливі явища. Тому гігієністи пропонують норму температури для питної води в межах 7-15°.

Пиття - це фізіологічна потреба людини у воді. Крім того, є ще й гігієнічні потреби людини у воді.

Так, вода необхідна людині для миття тіла, одягу, продуктів харчування, посуду, для готування їжі, для підтримання в чистоті житла, вулиць і дворів у населеному пункті, поливання зелених насаджень, декоративних, фізкультурних цілей і т.д.

Якщо фізіологічна потреба становить лише близько 4 л на добу, то для гігієнічних цілей потрібно води значно більше, настільки багато, що недосвідчених людей це іноді навіть дивує. У великих містах подається за добу на одного жителя 150-200 л води, а в деяких - більше.

Норми витрачання води для окремих споживачів;

  • баня – 150-185 л на одного відвідувача;
  • пральня – 30-60 л на 1 кг сухої білизни;
  • громадська їдальня – 15-25 л на одного відвідувача;
  • душ для учнів ФЗУ - 40 л на одного учня;
  • лікарня - 250 л на одне ліжко;
  • амбулаторія - 12,5 л на одного відвідувача;
  • школа - 15 л на учня, а при наявності душів - 40 л;
  • ясла - 75 л на одну дитину; дитячий садок - 75 л;
  • клуб - 10 л на одного відвідувача.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) приділяє особливе значення вивченню хвороб, які пов’язані з використанням або вживанням неякісної води та відсутністю відповідних умов санітарії. За даними ВООЗ, 25% населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов'язаними із споживанням недоброякісної питної води.

До таких хвороб належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо) і хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей тощо).

Дефіцит прісної води – одна з найважливіших проблем людства, яку воно намагається вирішити як на планетарному рівні, так і на рівні окремих країн. Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення.

Майже три чверті поверхні Землі вкриває вода, що робить її одним з найбагатших природних ресурсів. Однак людство на свої потреби може використовувати лише невелику частину цього скарбу. 97,5% всього обсягу вод планети припадає на солону морську воду і тільки 2,5% цих запасів - прісна вода. Але навіть цей обсяг доступний людині далеко не весь - більше двох третин прісноводних ресурсів «законсервовано» у вигляді льоду. Приблизно 70% прісної води, яка використовується людиною, припадає на сільське господарство, ще 22% використовує промисловість, а домогосподарствам залишається лише 8%. 

Враховуючи те, як стрімко викогристовує людство наявні в його розпорядженні водні ресурси, а також те, що до 2050 року зростаюче населення Землі може досягти 9 мільярдів, – цифра мізерно мала. За прогнозами, більше половини населення планети до 2025 року страждатиме від нестачі води. Дефіцит питної води в 2050 році може скласти 2 мільярди кубічних метрів на рік.

Проблема екологічної безпеки водних об’єктів актуальна для всіх водозбірних басейнів України. У більшості з них вода має класи якості «забруднена» і «брудна». Найгостріша ситуація склалась в басейнах Дніпра, Сіверського Донця, приазовських річок та деяких приток Західного Бугу і Дністра, де вода класифікується як «дуже брудна».

Раціональне водокористування - це комплекс заходів щодо зменшення споживання води і підвищення ефективності переробки стічних вод. Все це здійснюється з метою ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища та для підвищення економічної ефективності в промисловості, житлово-комунальному та сільському господарстві. Зменшення використання води можливе за рахунок впровадження заходів збереження водних ресурсів або підвищення ефективності використання води. Дієве також впровадження систем управління водними ресурсами, які скорочують або сприяють зменшенню надлишкового споживання води.

А ось досягти максимальної ефективності переробки стічних вод якщо і можливо, то дуже важко. Методи, які використовуються для очистки питної води перед тим, як вона потрапить до споживача, не такі дієві, коли мова йде про побутові чи промислові відходи.

За сучасного рівня очистки стічних вод, навіть в водах, які пройшли біологічне очищення, вміст біогенних солей достатній для інтенсивної евтрофікації водойм. Створенням принципово нових методів очистки стічних вод сьогодні займаються як у розвинених країнах, так і в міжнародних проектах.

 

 

 




<<< Повернутись в розділ
Календар
Березень 2018
В П В С Ч П С
25 26 27 28 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31