2013.05.13
Прочитавши заголовок концепції проекту закону, надрукованої в газеті “Дзвони Підгір’я від 26 квітня 2013 року №17, яку розроблено фахівцями інституту громадянського суспільства (м. Київ), складається враження, що районна влада на вимогу мешканців району за кошти району замовила розробку концепції, адже в назві концепції фігурує тільки Калуський район без міста Калуша. Добре, що на початку цієї концепції є стаття Миколи Шинкаря, з якої видно, хто насправді є якщо не автором, то натхненником цих ідей. (До речі, інститут громадянського суспільства — це громадська організація з неприбутковим статусом, створена у 1997 році колишніми народними депутатами).
Хочемо одразу заспокоїти наших громадян, що Калуський район, його структури, районна рада, депутатський корпус, сільські ради, а тим більше громадяни району до цієї “Концепції…” не мають жодного стосунку. Автори концепції дають нам можливість подискутувати на цю тему до 1 червня, за що ми їм “дуже вдячні”. Тому спробуємо подискутувати, щоб робоча група (за словами Шинкаря М. Г.), яка створена Інститутом громадянського суспільства, мала роботу та чесно відпрацювала кошти, які, напевне, платить їм місто Калуш. Хоча у місті проблем чимало. Це — і виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ і комунальних підприємств,і непогашені борги за енергоносії (до речі, 5,8 млн. грн. — борг районному КЗ “Теплосервіс”) та інші фінансові проблеми. Проте, щоб вирішити їх, надумали в орбіту фінансових проблем міста Калуша затягнути і Калуський район, а уже в новій іпостасі говорити, що для новоутвореного об’єднання потрібні кошти, якими можна залатати фінансові діри м.Калуша, при цьому розказувати жителям району, наскільки вони стануть багатшими і як зростуть доходи на 1 жителя об’єднаної громади. Виникає запитання: а для чого замовляти концепцію в Інституті громадянського суспільства, коли Урядом України уже безкоштовно розроблена “Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні”?
На це питання відповісти дуже просто. При Урядовій концепції немає удільного князівства на чолі з Воєводою, а є поглиблення та вдосконалення системи місцевого самоврядування, створення та підтримка сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання мешканцям територіальних громад якісних і доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади.
А тепер спробуємо порівняти ці дві концепції і зробити висновок. Необхідно бути логічними, оскількизвучить, що це концепція проекту закону “Про державно-правовий експеримент у Калуському районі Івано-Франківської області”, то і система органів місцевого самоврядування об’єднаної Калуської громади повинна бути районною, а саме: замість Калуської міської ради повинна бути Калуська районна рада. Замість “Калуський міський голова” повинно бути “Калуський районний голова та виконавчі органи (виконком Калуської районної ради)”. Чи можуть бути в об’єднаній Калуській громаді територіальні підрозділи виконавчих органів у різних населених пунктах?
В Урядовій концепції зазначено, що основними вимогами до реформування місцевого самоврядування є відсутність на території територіальної громади (адміністративно-територіальної одиниці) інших територіальних громад (адміністративно-територіальних одиниць такого ж рівня), визначення чітких меж кожної територіальної громади (адміністративно-територіальних одиниць такого ж рівня); повсюдність юрисдикції органів місцевого самоврядування на територіях відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Щоб перевести на зрозумілу мову, наведемо приклад: у м. Івано-Франківську та м. Болехові до складу міських рад входять сільські ради навколишніх сіл, що заперечується Урядовою концепцією, і таких утворень не може бути. Тобто при входженні всіх населених пунктів Калуського району в єдину об’єднану територіальну громаду всі 27 сільських та селищна рада згідно з міською концепцією ліквідуються. І цей крок називають поглибленням місцевого самоврядування, а інтереси сіл представлятимуть сільські старости (війти), які, незрозуміло чи обиратимуться, чи призначатимуться. А при міському голові утворюється колегія із рад старійшин (щось подібне до ради старійшин при вожді індіанських племен) Америки минулих століть).
Незрозумілим, звичайно, є здійснення окремих повноважень, які відбуваються за спеціальними процедурами, що враховують складний характер громад. Ми би хотіли почути відповідь, що це за спеціальні процедури?
Основними вимогами до реформування системи територіальної організації влади згідно з урядовою концепцією є:
- на рівні областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя та на рівні районів діятимуть місцеві державні адміністрації, які наділяються повноваженнями контролю за законністю актів органів місцевого самоврядування на відповідній території, координують діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Інші повноваження місцевих державних адміністрацій визначатимуться, виходячи з принципу субсидіарності. На жаль, основні вимоги до реформування системи територіальної організації влади міська концепція ігнорує і пропонує ліквідувати районну державну адміністрацію та районну раду, тим самим порушуючи Конституцію України та знищуючи вертикаль влади. Виходить, всі райони області будуть мати державні адміністрації, а Калуський район проживе без неї.
Проте, дальше у міській концепції все більше і більше утопії та казусів.
У розділі “Бюджет та податки” написано, що в межах об’єднаної Калуської громади діятиме єдиний міський бюджет, який формується відповідно до Бюджетного кодексу як для міста обласного значення. Виникає питання: чому бюджет буде формуватися на основі показників як для міст обласного значення, коли до складу об’єднаної громади входять сільські населені пункти, де нормативи значно більші і статус громади зовсім інший? То чи вигідно формувати бюджет по показниках міста обласного значення? А дальше без внесення змін до Бюджетного кодексу і податок з доходів фізичних осіб і податок на землю — все стовідсотково зараховується до бюджету об’єднаної громади. І це не було би погано, коли б не було наступного: освіта, охорона здоров’я, культура, соціальне забезпечення, фізкультура та спорт — все це фінансується з державного бюджету. Громада, не віддавши в державний бюджет жодної копійки, хоче з бюджету великі мільйони. А дальше — ще цікавіше: кошти казначейського рахунку, на якому обліковуються доходи та видатки міського бюджету (чому міського?) для покриття дефіциту фінансових ресурсів державного бюджету використовуються тільки на договірній основі між Міністерством фінансів України та міською радою. У такому ж порядку використовуються кошти для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України. Прочитавши вищесказане, уявляємо собі, як найбагатша Калуська громада в Україні під відсотки (на договірній основі) буде здійснювати позики Мінфіну України та Пенсійному фонду України. Такий собі стиль Остапа Бендера “Нью-Васюки”.
Ну а далі і ще цікавіший розділ “Земля та інші природні ресурси”. Вся земля об’єднаної громади, яка не є у приватній та державній власності, оголошується комунальною власністю. Зразу виникають асоціації з 1917 р. (націоналізація, експропріація, розкуркулення). За згодою ради старійшин землі навколо населених пунктів (напевно, малось на увазі “за межами населених пунктів”) відчужуються і передаються в оренду. Ігнорується все законодавство України, в тому числі заборона відчуження землі сільськогосподарського призначення. Хоча це земля уже і не сільськогосподарського призначення, вона оголошена революціонерами “комунальною власністю”. І нікого вже не цікавлять пасовища, не витребувані паї, перелоги, землі водного фонду, адже земля комунальної власності і на ній можна будувати дачі, заводи, а розвивати сільське господарство, тваринництво будуть інші об’єднані громади, які, звичайно, не піддаються такій афері та будуть годувати “найбагатшу Калуську громаду”, яка схоче — дасть позику Мінфіну, а не схоче — не дасть.
Розділ “Будівництво, житлово-комунальне господарство” ще більше дивує своєю наївністю. Перш за все, новостворена громада забезпечується схемою планування території та генеральними планами. Правда, не сказано, хто забезпечить і за які кошти. А цих коштів потрібно більше 10 млн. Міській раді повертаються функції здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що дасть можливість забудовувати, що хочуть і де хочуть. А останній абзац щодо платежів за тепло вражає взагалі своєю новизною: громада тепло використовує, а платить за нього держава через енергетичні компанії.
Така коротка характеристика основних положень Проекту “Концепції по-калуськи”. Запрошуємо для обговорення цієї концепції всіх небайдужих.
Василь ПАРАЩАК, головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу Калуської РДА