Калуська районна
державна адміністрація

Правова безоплатна допомога

Правова безоплатна допомога

Положення.pdf

Графік роботи мобільних точок доступу до системи БПД.pdf

Плакат зі змінами.pdf

Зміни в законодавстві.docx

Проводимо прийом громадян.docx

1.jpg

2.jpg

3.jpg

4.jpg

5.JPG

6.JPG

Для інформування громадян щодо рейдерства.docx

Калуський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

інформує громадян:

Посилено захист права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів

06 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Прийняттяданого нормативно-правового акту спрямоване на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів. Закон дозволить зменшити заборгованість зі сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти.

Так, запроваджено нові засоби примусового виконання рішень відносно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Зокрема, Законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, тимчасове обмеження боржника у праві полювання. Крім того, передбачено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплатних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Крім того, Міністерство юстиції України запустило реєстр боржників аліментів, на якому оприлюднені списки українців, які не платять аліменти.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Таку правову допомогу надають працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Їх послуги оплачує держава.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», малозабезпечені, особи з інвалідністю, біженці, переселенці, особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, громадяни, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна шляхом звернення до Калуського місцевого. 

Контакти:

Калуський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Калуш, вул. С. Бандери, 18 (2-й поверх),тел.: (03472) 6-66-93,

е-mail: [email protected].          

Калуський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

інформує громадян:

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті , яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.Таку правову допомогу надають працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Їх послуги оплачує держава.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», малозабезпечені, особи з інвалідністю, біженці, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи.

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види безоплатної вторинної правової допомоги отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Крім того, отримати таку правову допомогу відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна шляхом звернення до Калуського місцевого. 

Контакти:

Калуський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Калуш, вул. С. Бандери, 18 (2-й поверх),тел.: (03472) 6-66-93,

е-mail: [email protected];

         Рожнятівське бюро правової допомоги: смт.Рожнятів, пл. Єдності, 4,     тел.: (03474) 2–06–87, е-mail: [email protected];

Перегінське бюро правової допомоги: смт. Перегінське, вул. Сагайдачного, 26,  тел.: (03474) 9–73–63,  е-mail: [email protected];

Долинське бюро правової допомоги: м. Долина, вул. Б. Хмельницького, 2а, тел.: (03477) 2–51–99, е-mail: [email protected];

Болехівське бюро правової допомоги: м. Болехів, вул. Д. Галицького, 47тел.: (03437) 3–32–72, е-mail: [email protected];

Рогатинське бюро правової допомоги: м. Рогатин, вул. Галицька, 67,тел.:(03435) 2–11–07, е-mail: [email protected];

Бурштинське бюро правової допомоги: м.Бурштин, вул. Коновальця, 2тел.: (03438) 4-40-15,  е-mail: [email protected]

Рейдерство в сільському господарстві

За даними досліджень Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ), теперішня ситуація на аграрному ринку ознаменувалася не тільки черговими сільгоспрекордами, а й великою кількістю рейдерських захоплень майна. Зловмисники не гребують нічим – ні технікою, ні врожаями, ні землями. А інколи, вони не зупиняються навіть перед вбивством законних власників господарств.

За даними досліджень Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ), теперішня ситуація на аграрному ринку ознаменувалася не тільки черговими сільгоспрекордами, а й великою кількістю рейдерських захоплень майна. Зловмисники не гребують нічим – ні технікою, ні врожаями, ні землями. А інколи, вони не зупиняються навіть перед вбивством законних власників господарств.

Рейдерство – це вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо).

Рейдерство в сільськогосподарській галузі України набуло загрозливих масштабів. Поодинокі випадки вже переросли в глобальне явище сучасної аграрної реальності держави, яке в значній мірі впливає на загальний клімат сфери, ще більше ускладнюючи і без того важке становище вітчизняного сільгоспвиробника.

Найбільше від  рейдерства потерпають середні фермери, які мають у своїх господарствах понад  500 гектарів землі. Хоча іноді це стосується малих і великих господарств.

Причинами сучасного рейдерства є недостатня юридична грамотність громадян під час укладання договорів. З іншого боку, зараз відбувається розподіл частин ринку, під час якого малі компанії поглинаються більш великими.

Також, є думка, що рейдерство є головною проблемою і великих агрокомпаній, конкуренція серед яких доволі жорстка. Таке протистояння відразу виводить з гри слабких гравців, залишаючи на плаву «справжніх профі».

Для розуміння системи аграрного рейдерства треба виявити причини, які дозволяють будь-кому отримувати дані про діяльність успішної компанії, її активи, фінансову діяльність та слабкі сторони. Оскільки, для проведення загарбницьких дій зловмисники попередньо проводять активну інформаційну підготовку.

Також, під час процесу внесення змін про власника компанії реєстратору дозволено надавати документи в простій письмовій формі. При цьому  нотаріального засвідчення або будь-якого іншого документального підтвердження особи-подавача взагалі не потрібно. А це дозволяє, наприклад, використати підробний підпис власника компанії на договорі купівлі-продажу долі уставного капіталу, і це не викличе жодних претензій під час реєстрації таких даних, оскільки суб’єкти реєстрації не зобов’язані перевіряти справжність документів та підписів. Перевірка благонадійності та порядності заявника також не входить до обов’язків реєстраторів.

Одним із чинників, які дозволяють існувати та безкарно поширюватися рейдерству, стала корупція. Вона відіграє вирішальну роль у випадках коли має місце силове захоплення підприємства чи врожаю.

Однак, краще зрозуміти схеми, за допомогою яких здійснюються рейдерські захоплення, дозволить огляд видів аграрного рейдерства.

Види аграрного рейдерства.

Майнове рейдерство – одне із найпоширеніших негативних явищ, які зустрічаються сьогодні в сільському господарстві. Під час майнового рейдерства захоплюється тільки врожай та продукція самого підприємства. В такому разі злочинці можуть діяти за декількома схемами.

Перша і найпростіша – коли для збирання врожаю на поле господарства заїжджає техніка зловмисників, і в лічені години вони збирають і вивозять зерно. Причому цей процес зазвичай охороняється невідомими озброєними людьми. Після збору врожаю невідомі зникають. Скоріш за все поліція, яку викличе господар, прибуде тоді, коли зловмисники довершать справу і зникнуть у невідомому напрямку. Здебільшого такий вид рейдерських атак спрямований на малих і середніх фермерів і, звісно, вкрай негативно впливає на їхнє господарство.

Часто-густо трапляється, що господар витратив на майбутній урожай останні кошти, а може й отримав кредит під нього. Тому для фермера крадіжка вирощеного потягне за собою доволі великі складнощі. Встановити особу зловмисників – справа не одного місяця, а успіх в її розкритті не гарантуватиме власнику повернення втрачених коштів. У той же час грошей для нового врожаю в нього більше немає, що може спричинити подальше банкрутство сільгоспвиробника. Інколи встановити виконавців та замовників злочину неможливо. Коли ж все-таки вдається знайти винних, ними в більшості випадків виявляються конкуренти.

Запобігти та ліквідувати цей вид рейдерства досить складно. Але якщо власник зіштовхнуся з цим, то для запобігання небажаної для себе ситуації, він повинен зробити низку заходів, які заблокують ворожі дії. По-перше, викликати на місце події правоохоронні органи, а також самостійно фіксувати протиправні дії на аудіо- чи відеотехніку. За можливості потрібно зібрати будь-яку інформацію про нападників. Бажано зафіксувати номера техніки, спробувати встановити особи їх власників, поспілкуватися зі свідками, які б могли в подальшому засвідчити факт рейдерства в суді. По-друге, треба залучити до цієї події представників засобів масової інформації, а також заручитися допомогою адвокатів.

Другий варіант «майнового рейдерства» застосовує більш складні схеми і спрямований на заволодіння значно більшими об’ємами продукції. Наприклад, суд отримує від шахрайської компанії сфабрикований позов про стягнення заборгованості чи відшкодування збитків з додаванням договору та накладних, які були завчасно підроблені. Паралельно з цим та ж компанія подає заяву до суду з вимогою забезпечити позовні вимоги. Тобто, накласти арешт на продукцію фермера. З цим суд, до моменту винесення своїх висновків, найчастіше погоджується. Далі діє заздалегідь відпрацьована схема: врожай збирається і передається на зберігання іншій особі, яка теж задіяна в плані захвату. Ці дії проводяться офіційно з наявністю усіх потрібних документів. Але поки триває слідство, особа, що зберігає врожай, його розпродає, а в якості виправдання надає акти про псування відповідної продукції. Максимальне, що загрожує зберігачу в такому випадку, це накладання штрафу через несвоєчасне оповіщення виконавчої служби про факт псування. Після цього позов про стягнення боргу відкликається, що зупиняє судову справу, яка, можливо, ще не почалася.

Наступним видом рейдерського захоплення, який також поширений у наш час, єпривласнення бізнесу одним із власників підприємства. Найчастіше в такому випадку все починається з внутрішньо-корпоративного конфлікту, а недосконалість установчих документів, які були складені без відповідного юридичного аналізу, стають значним підгрунтям для дій нечесного партнера.

Чи можливо не допустити подібних випадків? Якщо говорити про власників компаній, то перш за все їм необхідно побудувати захисні механізми підприємства, залучаючи досвідчених юристів. Також, потрібно завжди ретельно оформлювати установчі документи та різного роду угоди. В іншому випадку, існує велика загроза втратити контроль над компанією, яка за таких обставин взагалі може зникнути. Рейдерські атаки спрямовані на найслабших гравців ринку, адже в багатьох з них не завжди все гаразд з документацією. Тому, для зменшення потенційної ймовірності захоплення, рекомендуємо аграріям максимально посилити свої позиції юридично, оформивши всі документи згідно законодавства.

Боротьба з рейдерством в Україні повинна вестися одночасно і на законодавчому рівні, і  самими фермерами.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна шляхом звернення до Калуського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 

Контакти:

Калуський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Калуш, вул. С. Бандери, 18 (2-й поверх), тел. (03472) 6-66-93, е-mail: [email protected]