2012.02.15
Розвиток сучасного суспільства має дуже великий темп, разом зі зміною поколінь змінюються погляди на життя. І наслідує їх своєю більшістю саме молодь. У підлітковому віці молоді люди починають шукати своє місце в суспільстві, у них починає формуватися свій індивідуальний погляд на життя. Такі пошуки нерідко приводять до неформального об’єднання, де знаходять розуміння, підтримку, визнання. Саме прагнучи знайти та закріпити більш-менш міцний статус у суспільстві, молодь створює власну культуру, протилежну офіційній, тобто субкультуру, яка знаходить своє відображення у молодіжних неформальних організаціях.
Молодіжна субкультура – це передусім стійке угрупування людей із певними віковими рамками, яке має свої соціальні стандарти, що суттєво відрізняються від загальноприйнятних. Вони відверто ігнорують суспільну думку і живуть за власними правилами.
Рух молодіжних субкультур можна вважати певною формою протесту, небажанням бути схожим на інших. Але через це виникає дуже багато конфліктів. Наприклад, між представниками різних субкультур, молоддю та старшим поколінням, членами неформальних «громадських» організацій та представниками влади. Але ці течії можуть мати не тільки деструктивний, але й конструктивний характер (деякі з них керуються високими ідеалами або мають глибокі знання у специфічних сферах).
Будь-яка субкультура має свої, притаманні тільки їй, форми спілкування (сленг), атрибути, специфічні захоплення, шкалу цінностей, жести, тощо. Кожна субкультура має тісний зв'язок із певним стилем музики. І дуже часто саме це є першопричиною розшарування молоді.
Віковий діапазон у різних субкультур варіюється по-різному. Наприклад, до субкультури рокерів входять особи приблизно від 16 до 30 років, тоді як рух байкарів взагалі руйнує усі вікові рамки, включаючи до себе як підлітків, так і людей похилого віку.
На даний час існує дуже багато неформальних організацій та субкультур. Навіть порахувати їх дуже складно, оскільки офіційно вони ніде не зареєстровані та дуже швидко зростають у кількості, запозичуючись із закордону. Вони з’являються і зникають, зливаються і розмежовуються, але завжди існують і будуть існувати до тих пір, доки буде існувати конфлікт поколінь, незважаючи на те, бажаємо ми цього чи ні.
В науковій літературі вирізняють такі види нетрадиційних молодіжних громадських організацій:
а) суспільно-політичні групи (ставлять за мету пропаганду певних суспільно - політичних поглядів, неагресивні);
б) радикали (любера, скіни - дуже агресивні (лідери - в основному з старшого покоління );
в) еколого-етичні групи ( "зелені ");
г) групи способу життя (власне неформально-молодіжні об'єднання -панки, хіпі і т.д.);
д) нетрадиційно-релігійні (сатаністи,);
е) групи за інтересами (значківців, філателісти, спортивні і музичніфанати).
Найбільш популярними з них в Україні є групи любителів сучасної музики, танців, різних видів спорту (футбольні вболівальники, культуристи) - близько 80%. Менше поширення у нашій країні одержали групи, зайняті суспільно-корисною діяльністю, охороною пам'яток культури, захистом навколишнього середовища - не більше 4%.
Новою неформальною течією серед молоді є субкультура «аніме». Найширшою аудиторією стали підлітки у віці 12-15 років. Прихильники аніме намагаються відтворити у реальному житті те, що вони побачили на екрані, прикрасити навколишній світ більш яскравими фарбами, залучити в українську культуру невластиві їй, але такі цікаві та загадкові елементи східної культури. Серед них виділяють «отаку» – ті, які займаються малюванням манги («легкого ескізу»), складанням косплей (повне відтворення улюбленого персонажу). У прихильників аніме відсутня будь-яка ідеологія, проте добре представлений характерний сленг, наповнений японськими словами, іноді на український лад.
Є групи, чия поведінка може бути охарактеризована як соціально-патогенна і навіть злочинна: наркомани, токсикомани та інші. Такі групи складають приблизно 9% всіх неформальних молодіжних груп.
Молодість є страшною силою, яка не маючи правильного керування , може стати страшною деструктивною силою. Щоб не допустити цього, в першу чергу, суспільство повинно бути більш обізнаним щодо молодіжних неформальних течій, проявляти толерантність до них та намагатись скерувати молодь у правильне русло, бо некерований процес їх впливу на психіку та поведінку дитини може призвести до незворотних наслідків.
