2013.11.20
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок - винне, протиправне невиконання або неналежне виконання державним службовцем покладених на нього посадових обов'язків (порушення трудової дисципліни), за яке передбачається дисциплінарна відповідальність. Перелік основних обов'язків державного службовця знаходиться в статті 10 Закону України «Про державну службу». Також підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є порушення Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 58 від 23.10.2000 року.
Стаття 148 КЗпП встановлює два строки, протягом яких до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення:
- один місяць;
- шість місяців.
Відповідно до цієї статті дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Водночас дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Після закінчення цього строку власник позбавляється права застосовувати дисциплінарне стягнення.
При виборі виду стягнення керівник державного органу повинен враховувати ряд факторів:
а) ступінь тяжкості скоєння проступку;
б) заподіяну порушником шкоду;
в) обставини, за яких вчинено проступок;
г) попередню діяльність службовця.
Обставини вчинення дисциплінарного проступку можна поділити на два види: ті, що пом'якшують, і ті, що обтяжують відповідальність.
До обставини, шо пом'якшують відповідальність, можна віднести:
- вчинення дисциплінарного проступку вперше;
- вчинення дисциплінарного проступку з необережності;
- малозначущість заподіяної шкоди.
До обставин, що обтяжують відповідальність, можна віднести:
- вчинення проступку не вперше;
- настання негативних наслідків для підприємства, установи, організації;
- умисел працівника;
- вчинення дисциплінарного проступку в нетверезому стані, в стані наркотичного чи токсичного сп'яніння;
- втягнення в здійснення порушення трудової дисципліни інших працівників.
При визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота працівника, його ставлення до праці.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, може бути тимчасово, у строк до двох місяців, до вирішення питання про його дисциплінарну відповідальність, відсторонений від виконання посадових обов'язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу (ст. 22 Закону України "Про державну службу").
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється державному службовцю під розписку. КЗпП України не передбачає строк, протягом якого здійснюється дане повідомлення, але на практиці, як правило, ознайомлення державного службовця з наказом про накладання дисциплінарного стягнення здійснюється протягом трьох днів.
У разі відмови державного службовця від ознайомлення з наказом про оголошення йому дисциплінарного стягнення або від засвідчення цього факту своїм підписом, складається акт за підписом очевидців цього факту. Слід мати на увазі, що відмова державного службовця від ознайомлення з наказом про оголошення йому дисциплінарного стягнення не ставить під сумнів юридичну чинність дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення, накладене на державного службовця, може бути зняте у двох випадках:
- якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення державний службовець не був підданий новому дисциплінарному стягненню;
- у будь-який час до закінчення річного терміну з дня накладення дисциплінарного стягнення за умов: якщо державний службовець не припускався нових порушень трудової дисципліни і проявив себе сумлінним працівником.
Річний термін обчислюється з дня накладення стягнення. КЗпП не вказує, який день слід вважати днем накладення стягнення: день видання наказу про оголошення дисциплінарного стягнення чи день повідомлення державного службовця під розписку про оголошення йому дисциплінарного стягнення Виходячи зі змісту статті 149 КЗпП, яка передбачає порядок застосування дисциплінарних стягнень і, як складову даного порядку - стадію повідомлення працівника про стягнення, можна зробити висновок про те, що процедура накладення стягнення є закінченою саме після повідомлення працівника про нього.
Відповідно до ст. 8, 32, 55 та 56 Конституції України державний службовець має право на пряме звернення до суду з позовом про визнання неправомірним (незаконним) оголошеного йому стягнення та відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.
Спеціаліст І категорії
управління юстиції О.О. Білоус
