Новини
Свобода слова і відповідальність журналіста
2016.11.01
Деякі ЗМІ люблять смакувати «смаженим» - подавати на свій лад факти, не переконавшись у тому, чи вони їх правильно розтлумачують. І якраз у тлумаченні відіграють дуже важливу роль знання журналіста. Не кажу вже про досвід, бо він може бути дійсно вагомим. Але знання, як правило, затьмарюють репутацію представника «четвертої» влади…
Так, скажімо, якщо дехто не може збагнути, що 1000 квадратних метрів земельної ділянки – це аж не гектар, а тільки 10 арів, тобто вдесятеро менше, спробуй-но потім довести кожному правду…
Мова йде про статтю у газеті «Вікна» «Голова Калуської РДА має гектар землі у Калуші та два автомобілі. ДЕКЛАРАЦІЯ».
У декларації Н.Бабій за 2015 рік йдеться, що до статутного фонду приватної торгово-виробничої фірми «БУДРЕМОНТ» було внесено 70 000 гривень, що аж ніяк не означає (як це вважають в газеті), що це її вартість у грошовому вираженні.
Наступне. «Наталія Бабій задекларувала 4958 грн. своєї заробітної плати та 45 567 грн. зарплати чоловіка», - зазначається в публікації.
Згідно декларації, одна й інша сума – це заробітна плата Наталії Бабій. Перша – зароблена на посаді помічника Народного депутата України. Друга – на посаді голови Калуської районної державної адміністрації.
Як бачимо, неуважність журналіста-аналітика спотворила фактаж документа.
Та навіть якщо хтось запримітив помилку і подзвонив до редакції, яка, в свою чергу, виправила її, то, як кажуть, брехня вже пішла далі. Адже спотворену інформацію в Інтернеті почитали сотні, скопіювали копірайтери на різноманітні інформаційні веб-ресурси.
Наведу й інший факт. У статті «Калущина просила в області понад мільйон гривень на ліквідацію червневої стихії» йдеться про те, що депутати Івано-Франківської обласної ради не виділили коштів Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Рожнятівському, Галицькому, Рогатинському районам. В статті зазначено, що в. о. директора департаменту фінансів ОДА Леся Балагура запевнила, що від відповідних райдержадміністрацій не надходило необхідних документів і тому кошти їм і не виділили. Проте, Калуська райдержадміністрація надсилала листи з пакетом документів в обласну державну адміністрацію, де вказувались і суми збитків.
Також в газеті звучали претензії, що за поселенням бездомного у сквері в центрі міста мають відповідати чиновники райдержадміністрації, а не міські комунальники чи соціальні служби.
Можна було б подумати, що це прикрий недогляд журналіста, редактора, копірайтера чи ще когось, якби не враховувати той факт, що в поле зору редакції часто потрапляють такі моменти життя, в яких звинувачують або райдержадміністрацію загалом, або Наталію Бабій зосібна.
І це при тому, що газета сповідує принцип «Впусти дух правди і свободи у свої вікна!». Тож який дух свободи можна впускати читачеві, переглядаючи подібного стилю пресу? Коли на кожному кроці працівники редакції порушують авторське право, намагаючись за рахунок чужих статей з Інтернету підняти імідж своєї газети, часто-густо подають інформацію без авторства та гіперпосилання. Разом з тим, у таких «чужорідних» статтях по три-чотири рази звучать такі слова: «передають «Вікна», «інформують «Вікна» і т.д. А якщо і йде посилання на авторство, то аж вкінці статті…
Дані критичні зауваження не применшують вагомої ролі журналістського слова, яке потрібне в наш час, - чесного, принципового, покликаного для розбудови громадянського суспільства і демократичної держави…
<<< Повернутись в розділ