2013.12.30
У законодавстві України колізійні норми стосовно сімейних правовідносин з "іноземним елементом" містять розділ IX "Колізійні норми сімейного права" Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р., розділ VI Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. за назвою: "Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства", міжнародні договори, зокрема, про надання правової допомоги у цивільних та/чи сімейних і кримінальних справах. Ці норми мають колізійні прив'язки щодо: реєстрації шлюбів з "іноземним елементом"; їх визнання; правових наслідків шлюбу; припинення шлюбу; визнання розлучень; особистих та майнових прав подружжя; правовідносин між батьками та дітьми; встановлення опіки та піклування; усиновлення.
1. Реєстрація шлюбів з "іноземним елементом". Колізійному праву України відомі різні колізійні прив'язки, спрямовані, зокрема, на вибір законодавства у випадках реєстрації шлюбів між громадянами України з іноземцями та між іноземцями. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р. право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України (ст. 56). Шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в консульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. Укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві відповідних держав в Україні регулюється правом акредитуючої держави (ст. 57).
Значна частина договорів про правову допомогу за участю України, а саме з Албанією, Грецією, Іраком, Італією, Народною Демократичною Республікою Ємен, Кіпром, Китаєм, Корейською Народно-Демократичною Республікою, Монголією, Румунією, Тунісом, Угорщиною, Югославією, не містять колізійних норм щодо реєстрації шлюбу. Договори з В'єтнамом, Грузією, Кубою, Македонією, Молдовою, Польщею, іншими державами передбачають, що умови реєстрації шлюбу визначаються для кожної особи, яка бере шлюб, законодавством тієї держави - учасниці договору, громадянином якої є особа. У договорах із Кубою, Фінляндією альтернативною до прив'язки закону громадянства є прив'язка до закону держави, де проживає особа, яка бере шлюб. У міжнародних договорах (наприклад, з В'єтнамом, Грузією, Македонією) зазначено, що відносно перешкод до реєстрації шлюбу повинні бути дотримані вимоги законодавства тієї договірної держави, на території якої шлюб реєструється.
У всіх міжнародних двосторонніх договорах, які передбачають колізійні норми щодо матеріальних умов шлюбу, містяться й колізійні норми щодо форми шлюбу. Така норма є у договорах з Алжиром, В'єтнамом та інших. Форма шлюбу визначається законодавством тієї договірної держави, на території якої шлюб реєструється.
Мінська конвенція про правову допомогу 1993 р., крім прив'язки до закону громадянства щодо матеріальних умов та закону місця укладення шлюбу стосовно перешкод до реєстрації шлюбу, передбачає застосування закону постійного місця проживання до умов реєстрації шлюбу з участю осіб без громадянства.
2. Визнання зареєстрованого шлюбу. Згідно зі ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р. шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Норми про визнання шлюбів є у багатьох міжнародних договорах про правову допомогу в цивільних та/чи сімейних і кримінальних справах. У них зазначається, що у справах про визнання існування шлюбу застосовується законодавство договірної держави, яке застосовувалося для реєстрації шлюбу. Тут же визначається і компетентність органів, які беруть участь у розгляді справ про визнання шлюбів з "іноземним елементом".
Головний спеціаліст
управління юстиції О.І. Рибчак