2017.11.08
Українська демократична революція, яка розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. Сформована під час революції ідея державної незалежності визначила подальший перебіг історичного процесу в Україні. Ця ідея остаточно втілена Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Сьогодні Україна, захищаючи територіальну єдність і суверенітет від російської агресії, продовжує боротьбу за незалежність, розпочату Українською революцією 100 років тому.
Сучасна Українська держава с продовжувачем державно-національних традицій сформованих під час Української революції 1917-1921 років. Українська Народна Республіка мала усі ознаки держави: власні органи влади, місцевого самоврядування, територію, збройні сили, банківську систему, власну грошову одиницю, законодавство та міжнародне визнання.
Соборність українських земель є результатом багатовікових устремлінь нашого народу мати власну незалежну національну державу, прямим наслідком об'єднавчих державотворчих процесів на українських землях, зокрема XX століття.
Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення навіть після століть бездержавності.
Українська революція 1917-1921 років, що розпочалась в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію наприкінці лютого 1917 року, стала самодостатнім історичним явищем із самобутніми рисами.
Революція була процесом загальноукраїнським. В усіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася українська культура.
Після того, як Українська Центральна Рада своїми III та IV Універсалами проголосила Українську Народну Республіку як самостійну, незалежну, вільну, суверену державу, уперше з часів Гетьманщини віковічна мрія Українського народу про створення власної держави отримала юридичне оформлення.
Об'єднання Західної та Наддніпрянської України, яке відбулося 22 січня 1919 року шляхом проголошення Акта злуки, стало втіленням бажань та прагнень усього Українського народу від Галичини до Донбасу жити у єдиній соборній та суверенній державі.
У грудні 1917 року Радянською Росією було розпочато збройну агресію проти Української Народної Республіки, внаслідок якої на значній частині України було встановлено комуністичний тоталітарний режим, який здійснював політику державного терору.
Втрата Україною незалежності в результаті більшовицької окупації привела до того, що злочинний тоталітарний режим забрав мільйони життів жителів України внаслідок голодоморів, політичного терору, депортацій та війн.
Способи та методи, які застосовувала Радянська Росія в її агресії проти Української Народної Республіки, активно використовувалися та продовжують використовуватися Російською Федерацією у «гібридній» війні проти України, під час анексії Криму та фактичної окупації окремих районів Донецької і Луганської областей.
Сьогодні, як і 100 років тому, Україна змушена збройно захищати власний цивілізаційний вибір і державний суверенітет від російського агресора. У цій війні слід пам’ятати і не допустити тих прорахунків, які призвели до поразки Української революції, головним з яких стали внутрішні незгоди в умовах зовнішньої агресії. Тож національна єдність - обов'язкова умова збереження незалежності та державності.
Окуповані на сьогодні українські землі обов’язково будуть повернуті і українська соборність буде відновлена.