Калуська районна
державна адміністрація

Сільське господарство

                                             

Уряд схвалив програми підтримки аграріїв на 2018 рік

 

 

7 лютого Кабінет Міністрів України схвалив програми підтримки аграрного сектору за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету на 2018 рік. Загальна сума підтримки складе 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн у минулому році.

Основні зусилля сконцентровано на галузях, які зможуть забезпечити довготривалий економічний ефект.

Зокрема, передбачено:

- компенсація 25% вартості придбання нової сільгосптехніки та обладнання українського виробництва.

- компенсація частини тіла кредиту, залученого на будівництво тваринницьких комплексів, що формує ефективну ставку на рівні 3%, відшкодування вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, збудованих за власний кошт інвестора, а також здешевлення до 3% позик для проектів, що реалізуються в сфері аквакультури, вівчарства, козівництва тощо.

- здешевлення утримання ВРХ молочного напрямку на агропідприємствах із розрахунку 1 500 гривень/голову/рік.

- здешевлення утримання молодняку (до 1 року), що утримується в господарствах громадян із розрахунку 2,5 тисячі гривень/голову/рік.

- здешевлення на 80% вартості посадкового матеріалу у садівництві та ягідництві.

- малим та середнім фермерським господарствам передбачено відшкодування 100% вартості закупленого українського насіння, 90% вартості дорадчих послуг. Також ця категорія сільгосптоваровиробників отримає доступ до дешевого кредитного ресурсу, а також користується додатковою преференцію при купівлі української сільгосптехніки – їм компенсується 40% її вартості.

- в рамках підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів держава співфінансуватиме проекти, які реалізуються СОК в тваринництві, садівництві, будівництві овоче- та фруктосховищ, беручи на себе 70% витрат на придбання нового обладнання для них.

"Наше завдання – зупинити негативні тенденції в стагнуючих зараз галузях і закласти дієвий фундамент для зростання всього АПК. Ресурс, що направляється на підтримку тваринництва, зокрема, матиме ефект і за межами цієї галузі, оскільки відновлення господарств та нарощування поголів’я дозволить утримувати ціни на внутрішньому ринку та створити нові робочі місця на селі», - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

Він підкреслив, що в результаті реалізації програм держпідтримки, Уряд прагне затвердити статус фермера як основного гравця в українському АПК та наростити частку, що зараз генерується фермерськими господарствами в сільськогосподарському ВВП з поточних 6% щонайменше до 10%.

 

 

 

Генетично модифіковані рослини – проблеми і перспективи використання .

  

Перші трансгенні рослини були одержані у 1983 році, а початком їх масового поширення вважається 1996 рік . Процес вирощування генетично модифікованих рослин базується на відборі і введенні у рослини конкретних генів стійкості до шкідників, хвороб, гербіцидів, холоду, нестачі вологи , засолення, кислотності грунту тощо.

        Сучасні технології дозволяють вченим брати гени з клітин одного організму та вбудовувати їх у клітини іншого, в результаті чого зараз існує, для прикладу, картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбивають колорадського жука, стійка до посух пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали.

        За офіційними відомостями сьогодні в світі генетично модифікованими рослинами (соя, кукурудза, ріпак, бавовна, рис, пшениця, а також буряк, картопля і тютюн ) засіяно понад 60 млн. гектарів. Найчастіше культурні рослини наділяють стійкістю до гербіцидів, комах, вірусів.

        Більшість вчених вважають, що генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів, які харчуються ними. Генетично модифіковані організми – значне наукове досягнення, але вплив їх на організм людини достатньо не вивчений і тільки якщо у третього покоління споживачів не з’являться зміни на генетичному рівні можна говорити що ГМО безпечне і може стати основою для вирішення продовольчої проблеми планети.

        Нові сорти трансгенних рослин набули значного поширення, зокрема площа посіву під чотирма найбільш розповсюдженими культурами (соя, кукурудза, бавовник , ріпак ) складає майже 30 % світових посівів. Особливо значні площі зайняті під трансгенними сортами сільськогосподарських культур в США , Аргентині, Канаді, Бразилії, Китаї, а в Європі – Іспанії, Швейцарії, Румунії, Болгарії. Разом з цим у Європі вже давно діє норма вмісту генетично модифікованих організмів в продуктах харчування – не більше 0,9%, в Японії – 5%, в США і Канаді – добровільне маркування.

Провідні країни світу створюють правову та нормативну базу щодо вмісту ГМО в харчових продуктах, а у 2004 році в ЄС створено регуляторну систему з питань безпеки , маркування та відстеження ГМО.

        Вже у 1995 році американська компанія – гігант « Монсанто » запустила на ринок генетично модифіковану сою, тобто у ДНК рослини був впроваджений чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур’янам та стійкості до гербіциду гліфосату.

        У нашій державі питання використання генно - інженерних технологій регулюється Законом України « Про державну систему бібезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів » , Законом України « Про якість і безпечність харчових продуктів » ,  постановою Кабінету Міністрів  України від 01.08.2007 р. за  № 985 « Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та мікроорганізми ».

        Відповідно до чинного законодавства в Україні ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ  промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.

        Нові гени і генетичні продукти, що вводяться у харчування, часто взяті від бактерій і вірусів й інших непродовольчих різновидів, які людина раніше не споживала. Результати тривалого впливу, цих генів і їх продуктів на людське здоров’я  важко передбачити.

        Сільськогосподарська продукція, що містить генетично модифіковані компоненти, продається під виглядом  « чистої », трансгенні соя, кукурудза, ріпак, соняшник  приходять в Україну під виглядом дослідних та фуражних партій.

        Протягом  2012 – 2015 років на базі Державного науково – дослідного інституту з лабораторної діагностики  та ветеринарно – санітарної експертизи, Регіональних державних лабораторій  ветеринарної медицини було досліджено щодо наявності генетично модифікованих організмів 14,9 тис. зразків сільськогосподарських культур, і у 55,1 % зразків виявлено ГМО, зокрема  ГМ – лінії сої було виявлено у 1915 – ти зразках, ГМ – лінії кукурудзи, у 4403 – х зразках  ГМ – лінії ріпаку – у 1875 - ти зразках.

        Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 р. за № 45 « Про затвердження положеннь про територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів » на Головне управління Держпродспоживслужби в Івано – Франківській області у сфері насінництва та розсадництва покладено завдання здійснення державного  нагляду (контролю) за дотриманням заходів біологічної  і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських культур при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

        Дослідження з виявлення генетично – модифікованих сортів рослин  проводяться на базі  Івано – Франківської регіональної державної лабораторії  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з наступним визначенням факту занесення їх у Державний реєстр генетично – модифікованих організмів.

        Порушення законодавства в галузі поводження з ГМО тягне за собою цивільну, адміністративну дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

 

 

 Довідка про сільське господарство       

 

       Загальна  посівна  площа  по  району становить  24,0тис. га.  в тому  числі

  -  14902 га  закріплено  за  населенням  (62 %),

  -  9109 га  сільськогосподарськими  підприємствами  38%,

 

         Виробництво продукції  рослинництва  по  сільськогосподарських підприємствах  у 2016 році

Культура 

  Площа

га  

Урожайність ц/га

2016р

Урожайні

сть ц/га

2015р

+,- до

минулого

року

Валове виробни

2016рік

тонн

 

 Зернові

5482

70,9

 

53,3

+17,6

38901

Озима пшениця

2780

 

59,0

46,2

+12,8

16665

Озимий ячмінь

98,2

21,4

44,2

-22,8

210

Озиме жито

932,4

65,8

23,8

+42,0

6136

Пшениця яра

8

15,0

29,8

-14,8

12

Ярий ячмінь

452

37,2

50,9

-13,7

1681

овес

67

17,0

29,9

-12,9

114

Кукурудза на зерно

1099

126,9

87,2

+42,7

13949

гречка

45,5

29,1

9,6

+19,5

133

 

 

 

 

 

 

Крім того Оз.ріпак

2277

34,5

31,7

+2,8

7851

Соя

595,3

21,6

7,2

+14,4

1289

Соняшник

70

23,5

 

 

60

Картопля

30

219,2

184,0

+35,2

658

Овочі

23,0

153,8

112,0

41,8

355

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За  звітними  даними  по сільськогосподарських підприємствах посіяно  озимі  зернові  культури під  урожай 2017 року на  площі    4803га , з  них озимого жита 841га, озимий ячмінь -777 га, озима пшениця – 3185 га),до  прогнозу посіяно 100відсотків ,озимий ріпак посіяно на площі 1541 га – 100 відсотків до прогнозу.

     Щодо розвитку  галузі  тваринництва  в  районі  здійснюють  господарську  діяльність  ТзОВ «Даноша» , де  утримується  поголів’я свиней  станом  на  01.01.2017 року  111,03 тис.голів  , та  248 голів  ВРХ в т.ч. 150 корів. ФГ»Мира»  - наявність  ВРХ  станом  на  01.01.2017 року становить  42 голови в  тому  числі 16 корів ,  та  ФГ «РО -МА»  - на 01.01.2017 року поголів’я ВРХ становить  39 голів  , в тому числі  35  корів.

     У  2016 році з обласного  бюджету  на  виконання  заходу  «Проведення  робіт  з  розкислення (вапнування) грунтів» комплексної  програми  розвитку  агропромислового  комплексу  та  сільських  територій  Івано-Франківської  області  на  2016 – 2020 роки  виділено  кошти  ФГ «Факро» в  сумі  55900 грн. 

     На  виконання  заходу  комплексної  програми  розвитку  агропромислового  комплексу   та  сільських  територій  Івано-Франківської  області  на  2016 – 2020 роки  для  підтримки  галузі  тваринництва   виділено  кошти  ФГ «РО-МА» в  сумі  50 000 грн.  (на  придбання  доїльної  установки). На  виконання  цього  заходу  виділено  ФГ «РО-МА»  та  ФГ «Мира»  по  40 000 грн. на  закупівлю  ВРХ.

     На  здійснення  фінансової підтримки  заходів  в  агропромисловому  комплексі  шляхом  здешевлення  кредитів  з  обласного  бюджету  ФГ «Володимир»  відшкодовано  11000 грн.  на  оплату  відсотків  по  кредиту.

 

Оперативна

інформація про хід  весняно-польових робіт

по Калуському району

 станом на 18.04.2016

Показники

Прогноз,га

Фактично,га

Відсоток,%

Всі

 катег.

 

в т.ч.

с/г

підпр.

всі

катег.

в т.ч.

с/г

під.

всі

катег.

в т.ч.

с/г

під.

Посів  ярих  культур - всього

9548

3160

5821

837

60,9

26,5

в  т. ч. ранніх ярих зернових -всього

1417

314

1744

518

123,1

164,9

з  них  яра  пшениця

417

39

436

8

104,5

20,5

ячмінь

539

200

787

447

146,0

223,5

овес

461

75

521

63

113,0

84,0

Зернобобові-всього

2172

1491

20

-

0,9

0,0

квасоля

43

-

20

-

46,5

 

гречка

209

40

-

-

 

 

кукурудза на зерно

1920

1451

-

-

 

 

технічні

745

745

-

-

 

 

соя

645

645

-

-

 

 

соняшник

100

100

-

-

 

 

картопля

3380

32

2850

     32

84,3

100

овочі

565

24

420

-

74,3

0,0

 однорічні трави (кукурудза на газ.ус)    

215

-

-

-

 

 

баг.трави

-

 

-

-

 

 

кукурудза на силос

554

554

287

287

51,8

51,8

інші  кормові

500

-

500

-

100

0,0

Посів на зелене добриво

 

 

 

 

 

 

Площу ячменю  зменшено в зв’язку з перемірюванням  полів на ТзОВ «Даноша».

 

 

 

Як, чим та коли обробляти плодові дерева навесні


Щоб восени зібрати повноцінний урожай красивих і цілісних плодів, потрібно подбати про дерева і чагарники ще навесні. Насамперед необхідно обробити сад від різних шкідників і хвороб.
Уже розпочалося відродження і заселення плодових насаджень сірим бруньковим довгоносиком. Згодом завдаватимуть шкоди букарки, казарки, яблуневий квіткоїд. Одночасно із садовими довгоносиками розповзатимуться з гнізд, живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогуза, передусім у занедбаних незахищених садах.
При перевищенні порогу шкодочинності (сірим бруньковим довгоносиком — 3-5 жуків на 1 м гілок, букарки — 30-40 жуків на дерево, казарки — 7-9 жуків на дерево, яблуневого квіткоїда — 30-40 жуків на дерево при обтрушуванні), щоб не допустити масового поширення шкідників, необхідно провести комбіновані обприскування дозволеними до використання в Україні інсектицидами: актара 240SC, к.с. — 0,14 л/га, енжіо 247 SC , к.с. — 0,18 л/га, каліпсо 480 SC. — 0,2 л/га, пірінекс супер 420 — 1,25-1,5 л/га, дантоп 50, в.г — 0,07 кг/га, конфідор 200SL, в.р.к — 0,25 л/га та ін. До інсектицидів додають рекомендовані фунгіциди проти хвороб парші, борошнистої роси: белліс, ВГ — 0,8 кг/га, інплант, КС 0,12 — 0,15 л/га, кумулюс ДФ, в.г — 6 кг/га, натіво 75 WG — 0,3 кг/га, оріус 250, в.е. — 0,4-0,5 л/га, принцип 90 SC. KC — 1 л/га та ін. 
Для обробітку садів приватного сектору слід застосовувати препарати, дозволені для роздрібного продажу населенню: інсектициди — актара 240 SC — 1,5 мл на 8-10 л води на 1 сотку, енжіо 247 SC к. с. — 1,8 мл на 5 л води, фунгіциди — коронет 300 SC — 8-10 мл на 5 л води на 1 сотку, сапроль, к.е. — 10-20 мл на 10 л води, топсін М, з.п. — 8-10 г на 10 л води, флінт, в.г — 1,5-2 г на 10 л води.
Для захисту від хвороби кучерявість листя персика дерева обробляють по зеленому конусу світчем 62,5 в.г. — 7,5-10 г на 10л води, хорусом, в. г. — 2-3 г на 10 л води та іншими, дозволеними “Переліком…” препаратами. 
Оптимальними строками для захисту садів від  довгоносиків є період початку розпускання бруньок — “зелений конус”, при температурі +10-120С. Обробітки проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обов`язково попереджуйте про час і місце обробітку сільських і селищних голів  та пасічників. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
За детальнішою інформацією звертайтеся у державну фітосанітарну інспекцію Івано-Франківської області за адресою: м. Калуш, вул. Січових стрільців, 32, тел.: 6-02-28.
Оксана Ковальчук, провідний спеціаліст державної фітосанітарної інспекції Івано-Франківської області 

 

 

Весняний день рік годує: у районі сіють ячмінь, овес та пшеницю

Доброму господарю навесні ніколи сидіти, склавши руки. Адже роботи — чимало. Потрібно і дерева в саду підрізати, і ділянку біля хати на квіти скопати, і картоплю посадити, і звісно, посіяти пшеницю, щоб восени бути з хлібом у коморі. Про хід весняно-польових робіт в Калуському районі “Вістям Калущини” розповіла головний агроном управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Галина Баран. 
 
Як поінформувала Галина Баран, посівна площа під урожай 2016 року ранніх зернових у всіх категоріях господарств району прогнозується на площі 1521 га (зокрема сільськогосподарськими підприємствами — 296 га). Станом на 5 квітня уже засіяно 1265 га (з них 207 га — сільськогосподарськими підприємствами), тобто 83,2% всієї площі. Для порівняння, середній показник по області — 59,7%.
Якщо брати в розрізі по культурах, то яру пшеницю в районі планують посіяти на 467 га, фактично посіяно 390 га або 83,5%. Ярий ячмінь повинен рости на площі 539 га (у сільськогосподарських підприємств заплановано 200 га); уже засіяно 475 та 175 гектар відповідно (або 88,1 та 87,5 відсотка). Під овес заплановано 515 га (з них сільськогосподарськими підприємствами — 57 га), фактично засіяно 400 га або 67,9% (сільськогосподарськими підприємствами — 32 га або 56,1%). 
В районі, як зазначила Галина Баран, стовідсотково закінчено підживлення озимих зернових. Загалом добрива внесено на 4476 га, з них на землі сільськогосподарських підприємств — 3916 га. Зокрема у районі підживлено 3395 га пшениці, 961 га жита та 120 га ячменю (2874 га, 934 га, 108 га — сільськогосподарськими підприємствами відповідно). 

 

Небезпечний бур’ян: як здолати борщівник

В Україні, зокрема й на Калущині, обабіч доріг, на берегах річок, потічків і на полях часто можна побачити рослину-велетня, про яку донедавна мало хто знав, а зараз вона впевнено захоплює нові території, — борщівник Сосновського. 
 
Борщівник Сосновського (Heracleum Sosnowskyi Manden) — багаторічна рослина із родини селерових (зонтичних). Походить він з центральних і східних районів Кавказьких гір. Назву роду, який нараховує біля 70 видів борщівника, дано в честь міфічного героя  Геракла. Видову назву дала грузинський ботанік Іда Манденова в честь відомого дослідника рослинного світу Кавказу професора Д.І.Сосновського.
Борщівник завезли в Україну після ІІ світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як жодна з інших традиційних кормових культур. Також борщівник Сосновського є чудовим медоносом. Однак згодом виявилося, що він має токсичний сік, який спричиняє важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос, та й то після того, як отрута розкладалася, та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його використання відмовилися.
Борщівник перестали культивувати вже понад 30 років тому. Але було вже занадто пізно. Виявилося, що борщівник легко дичавіє, проникає в природні екосистеми. Через це, а ще через людську байдужість, борщівник Сосновського з полів, де його раніше культивували, мігрує Україною та чудово почувається й без особливого догляду. Нині його отруйні зарості стали звичним явищем на території України, зокрема і в Калуському районі.
Захоплюючи нові площі, борщівник пригнічує іншу рослинність. Тому його вважають карантинним бур’яном. І щоб борщівник Сосновського не захопив ще більші площі, потрібно здійснювати заходи щодо обмеження його поширення та сприяти його цілковитиму знищенню.
Світовий досвід демонструє, що боротися з борщівником доволі складно. Основними характеристиками, які зумовлюють високу інвазійність борщівника Сосновського,  є те, що насіння проростає рано навесні — до появи іншої рослинності; відносно низька смертність молодих рослин; швидкий ріст, здатність рости скупчено та витісняти інші рослини. Рослина навіть може перенести цвітіння при несприятливих для цього умовах — до того часу, доки не створяться сприятливі умови. Цвіте рано, що дозоляє насінню повністю дозріти. Розповсюдженню борщівника також сприяє здатність до самозапилення, велика плодовитість, здатність дозрівати навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано.
Основними способами боротьби є  хімічний та біологічний. Перший полягає в застосуванні гербіцидів, другий — у системному викошуванні рослини, особливо на початку цвітіння. Важливо не дозволити борщівникові поширитися. Вважається, що якщо його декілька разів скосити, він втрачає силу росту. Слід зауважити, що скошування протягом одного року не дасть бажаних результатів. Якщо ж протягом багатьох років не давати борщівнику цвісти, він зникне.
Практика сільськогосподарського виробництва показала, що механічні заходи боротьби (скошування,переорювання тощо) не забезпечують належних результатів — борщівник активно відростає від кореневої системи й відновлюється відростанням насіння.
Найефективніший спосіб боротьби на даний час — хімічний. До нього потрібно вдаватися навесні на початку вегетації в період появи в рослин першої розетки. Найкращий ефект можна отримати тоді, коли здійснювати обробку вегетуючих рослин борщівника висотою до 30 см. Під час обробки слід застосовувати норму витрати робочого розчину максимум 300 л/га. Застосовучи гербіциди, потрібно стежити, щоб препарат потрапляв не лише на листову поверхню, а й стікав по черешках в розетку листків. За вегетаційний період потрібно провести мінімум дві обробки. При цьому слід суворо дотримуватися регламентів і санітарних правил, що написані на етикетках упаковок гербіцидів.
 
Оксана Ковальчук, провідний спеціаліст державної фітосанітарної інспекції  Івано-Франківської області
 
 
 

Медовий бізнес: нюанси

Ми знаємо, що з пасік людина одержує цінні продукти, рівнозначних замінників яким немає. Це, насамперед, мед — рідке золото природи, дар богів, цінний харчовий і лікувальний продукт; віск — сировину, що використовують у багатьох галузях промисловості, його ще називають “золотими зливками”; специфічні речовини для медицини — прополіс, квітковий пилок (обніжжя), маточне молочко, бджолину отруту.
 
Для сприяння успішного ведення бджолярства на території області пропонуємо декілька порад фахівця ветеринарної медицини. Що має знати пасічник про ветеринарно-санітарні вимоги?
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживанням фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах в рік заснування.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт за результатами епізоотичного обстеження пасіки, лабораторних досліджень бджіл.
Ветеринарно-санітарний паспорт засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки і є однією з підстав для отримання супровідних ветеринарних документів.
Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, за необхідності епізоотичному, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу.
При розміщенні, облаштуванні пасіки, утриманні, годівлі, розведенні бджіл дотримуватись вимог Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл.
Власник пасіки, який хоче реалізовувати бджолосім’ї, пакети, матки, повинен звернутися до спеціалістів державної ветеринарної медицини завчасно, які здійснюють відбір зразків бджіл на дослідження і відправляють їх в міжрайонну державну лабораторію ветеринарної медицини. Дослідження в цьому випадку здійснюються на платній основі відповідно до Наказу Мінагроплітики та продовольства України № 96 від 13.02.2013 року. Дослідження тривають від 2 до 10 днів.
На основі даних ветеринарно-санітарного паспорта, результатів лабораторних досліджень (дійсні протягом 30 днів з дня видачі експертного висновку), державна служба ветеринарної медицини видає супровідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, довідка) 
До перевезення на медозбір допускаються клінічно здорові бджолосім’ї, які піддавалися профілактичним обстеженням та обробкам, а також клінічному огляду перед відправленням. 
При встановленні заразних захворювань бджіл, пасіку оголошують неблагополучною і вводять обмеження на реалізацію продуктів бджільництва.
До уваги пасічників: 
-Всі лікувально-профілактичні заходи, в т. ч. дезінфекція, дезакаризація, дезінсекція та дератизація, повинні проводитися з відома ветеринарного лікаря, що обслуговує пасіку.
- Для лікування бджіл застосовують лише зареєстровані в Україні препарати відповідно до настанов з їх застосування.
- Обробку антибіотиками бджіл проводити до цвітіння медоносів. 
- Реалізація продуктів бджільництва дозволяється лише з благополучних пасік. У випадку вимушених обробок реалізація продуктів бджільництва проводиться лише з дозволу лікаря ветеринарної медицини.
- Підставою для реалізації меду на продовольчому ринку є наявність ветеринарно-санітарного паспорта та експертний висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.
Відповідно до ст.37 ЗУ “Про бджільництво” фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата  обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Згідно до ст.38 ЗУ “Про бджільництво” порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Григорій Химич, начальник управління ветмедицини в Калуському районі
 
До теми: 
У 2015 році на території Калуського району нараховувалося офіційно понад 5 тисяч бджолосімей, які утримувались на 120 пасіках. У районі успішно працює племінна пасіка “Карпатська бджола” (Боднар М.М.), на якій утримується близько 300 бджолосімей.