Калуська районна
державна адміністрація

Юридична консультація

Юридична консультація

 

 

Виконання судових рішень органом Державної казначейської служби України

 

Механізм стягнення коштів з рахунків державного та місцевих бюджетів, бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів на виконання рішень про стягнення коштів, прийнятих судами чи іншими державними органами, регулює Порядок виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011р. №845 (далі – Порядок №845).

         Відповідно до п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

     - заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти;

  • оригінал виконавчого документа;
  • судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності всіх інстанцій);
  • оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення , квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися  інші документи (зокрема виписка з банку про діючий відкритий рахунок, на який слід перерахувати кошти), які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розлідування та прокуратури тощо).

         Порядок №845 покладає обов»язки щодо виконання рішень про стягнення коштів, визначених в судових рішеннях, на органи Державної казначейської служби (далі ДКСУ), у яких відкриті реєстраційні рахунки установборжників. Так, п.2 Порядку №845 визначає, що рішення, прийняте судом, виконується у першочерговому порядку.

         Орган ДКСУ протягом 3 робочих днів після надходження виконавчого документа від стягувача визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Із дня визначення таких кодів та рахунків орган ДКСУ повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів із його рахунків.

         Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

         Проведення платежів за платіжними дорученнями установи боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Якщо у боржника недостатньо відритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа безспірне списання коштів здійснюється частково.

         Боржник протягом одного місяця після надходження вимоги про виконання судового рішення повинен надіслати до органів ДКСУ письмове повідомлення про заходи, вжиті ним із метою виконання рішення суду. Зазначений строк може бути продовжений органом ДКСУ за обґрунтованою заявою боржника до двох місяців.

         Отже, якщо вашій установі не поталанило і суд прийняв рішення про безспірне списання коштів з вашого рахунка на користь стягувача, органи ДКСУ зобов»язані виконати вказане рішення. Це означає, що ваша установа залишиться без коштів, запланованих на власні потреби її діяльності. А якщо коштів на такі видатки буде недостаньо, ви залишитеся  ще й у боргу, а ваші постачальники – без оплати рахунків. У свою чергу, це призведе до нових позовних вимог, і ви матимете шанс знову зустрітися з позивачами в суді.

         Щоб уникнути таких проблем, у разі винесення судами рішення про безспірне стягнення коштів розпорядникам бюджетних коштів доведеться вносити зміни до власних кошторисних призначень та планувати витрати на виконання судових рішень у першочерговому порядку за рахунок інших видатків.

Якщо коштів, передбачених початковим кошторисом, недостатньо, необхідно звернутися до головного розпорядника бюджетних коштів із проханням збільшити видаткову частину кошторису. Вжити ці заходи ви маєте протягом 2 місяців із дня надходження вимоги ДКСУ (п.31 Порядку №845).

         ВАЖЛИВО! Органи ДКСУ повинні проводити оплату видатків за захищеними статтями без обмежень. У разі відсутності асигнувань за відповідними статтями кошторису ДКСУ відкладає безспірне списання коштів та здійснює першочергове проведення платежів за платіжними дорученнями боржника (п.31 Порядку №845). Перелік захищених статей видатків, які не можуть змінюватися у разі скорочення бюджету, визначено в ст.55 Бюджетного кодексу України.

         Відповідно до п.33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників:

«У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб»єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрцездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом 2 місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства (Державної казначейської служби України) документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника».

         Якщо судове рішення не підлягає виконанню відповідно до ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», воно виконується відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011року №845 (у редакції пКМУ від 30.01.2013р. №45) зі змінами до виконання у повному обсязі.

         А отже, при виконанні судових рішень відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників понад 2 місяці органом Казначейства відкладається безспірне списання коштів та здійснюється проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України (п.31 Порядку). Перелік захищених статей видатків, які не можуть змінюватися у разі скорочення бюджету, визначено в ст.55 Бюджетного кодексу України.

         Проте відповідно до п.25 Вищезаначеного Порядку: «У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

При цьому пункти 24-34 цього Порядку  застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми».

         Не виконуються органами Казначейства судові рішення, боржниками за якими є органи Пенсійного фонду України та інші боржники, які не мають рахунків, з яких можна здійснювати  безспірне списання коштів для виконання судових рішень, тобто з яких проводяться виплати та видатки.

         Законодавством України не передбачено повноважень органу Казначейства на здійснення списання коштів з рахунків боржника, відкритих в банківських установах, натомість такі права мають органи державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

         Відповідно до пКМУ №440 від 03.09.2014року, яка набрала чинності з 26.09.2014 року виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб»єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

         Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснюється у відповідності до такого ж розділу вищезазначеної постанови на підставі акта приймання-передавання, що підписується відповідальною особою органу державної виконавчої служби та особою, визначеною керівником органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та затверджується керівниками зазначених органів.

         Також повідомляємо, що у розділі «Загальні питання» Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою зазначено, що:

«органи державної виконавчої служби» - управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній  Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі; «органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів – головні управління казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі.

Головний спеціаліст-юрисконсульт  Калуського УДКСУ Івано-Франківської області Ціжовська В.П.